скороминучість
СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий.
Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд — «В обняттях демона». Це — коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (Рад. літ-во, 2, 1957, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороминучість — скоромину́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скороминучість — -чості, ж. Абстр. ім. до скороминучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд – “В обняттях демона”. Це – коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (із журн. Словник української мови у 20 томах