скороминучість

скоромину́чість

-чості, ж.

Абстр. ім. до скороминучий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороминучість — скоромину́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд – “В обняттях демона”. Це – коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд — «В обняттях демона». Це — коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (Рад. літ-во, 2, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах