скороминучість
скоромину́чість
-чості, ж.
Абстр. ім. до скороминучий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороминучість — скоромину́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд – “В обняттях демона”. Це – коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (із журн. Словник української мови у 20 томах
- скороминучість — СКОРОМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до скоромину́чий. Мотивами розпачу й відчаю пройнята й інша його [М. Ірчана] новела, власне, етюд — «В обняттях демона». Це — коротенький, густо забарвлений містикою ескіз про скороминучість людського буття (Рад. літ-во, 2, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах