1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скороминущий

скоромину́щий

-а, -е.

Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний.

|| Який відбувається, триває недовго.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороминущий — скоромину́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скороминущий — Недовгий, нетри валий, недовгочасний, короткочасний, хвилинний, минущий, р. летучий, о. перелітний, перебіжний. Словник синонімів Караванського
  3. скороминущий — див. недовговічний; швидкий Словник синонімів Вусика
  4. скороминущий — СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. скороминущий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  6. скороминущий — СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (Фр. Словник української мови в 11 томах