1. Словник української мови в 11 томах

скоїти

СКО́ЇТИ, ско́ю, ско́їш, док., перех. Зробити що-небудь (перев. погане); учинити.

— Бачиш, сину, коли велике діло скоїть дужий і мудрий, воно не має тої вартості, як коли це вчинить слабий і недосвідчений (Казки Буковини.., 1968, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоїти — ско́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоїти — скою, скоїш, док., скоювати, -юю, -юєш, недок., перех. Зробити що-небудь (перев. погане), учинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоїти — СКО́ЇТИ, ско́ю, ско́їш, док., що. Зробити що-небудь (перев. погане); учинити. – Бачиш, сину, коли велике діло скоїть дужий і мудрий, воно не має тої вартості, як коли це вчинить слабий і недосвідчений (з казки). Словник української мови у 20 томах
  4. скоїти — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. скоїти — Скоїти, -кою, -їш гл. Сдѣлать, совершить (дурное). Словник української мови Грінченка