скрекотання

СКРЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Несподіване різке скрекотання немов розбудило їх (Донч., V, 1957, 476).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрекотання — -я, с. Дія за знач. скрекотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скрекотання — Скрекота́ння, -ня с. Стрекотаніе. Словник української мови Грінченка
  3. скрекотання — скрекота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. скрекотання — СКРЕКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрекота́ти і звуки, утворювані цією дією. Несподіване різке скрекотання немов розбудило їх (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. скрекотання — Скрекота́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)