скриватися

СКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКРИ́ТИСЯ, скри́юся, скри́єшся, док., розм.

1. Перебувати в якому-небудь потайному місці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь.

Максим Онищук побачив від своєї хати пана та зараз забіг за вугол, аби скритися (Стеф., І, 1949, 208);

Здається, що дівчина, чуючи його [слово «горбата»], кожний раз немов хотіла скритися від немилосердних людських поглядів (Л. Укр., III, 1952, 581);

Чи в черниченьки Мені скритися, Чи до річеньки Йти втопитися? (Черн., Поезії, 1959, 159);

Коли за густими ялинами скрилися від людських очей, Франка вибігла наперед, ногами толочила траву (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63);

*Образно. — Замість валити панський гнів і царський, Ти скрився в поетичні закамарки! (Фр., X, 1954, 139).

2. Таємно піти, втекти звідки-небудь, ховаючись від кого-небудь, рятуючись від чогось і т. ін.

Ой чи бач, ляше, як пан Хмельницький На Жовтім Піску підбився? Од нас, козаки, од нас, юнаки, Ні один ляшок не скрився! (Думи.., 1941, 195);

Ввесь караван О півнях із двора пустився, Від всякого дозору скрився, — Його ховав густий туман (Укр. поети-романтики.., 1968, 595);

// Відходити звідки-небудь непомітно, таємно.

Набрав собі [дід] борошна, буряків, капусти, картоплі й скрився з села на всю зиму (Мирний, IV, 1955, 237).

3. Переміщаючись, віддаляючись, ставати невидимим, непомітним, зникати з поля зору.

Беруть [черниці] гуменю під руки і ведуть до хвіртки, куди і скриваються всі (Мирний, V, 1955, 111);

В раннім тумані козаченько скрився (Бор., Тв., 1957, 113);

[Кассандра:] Он тії два [воїни].. [Поліксена:] Нічого, місяць скрився за хмару, і Долон припав додолу. Вони не бачать (Л. Укр., II, 1951, 276);

Світла зірка та й за гору скрилась (Сам., І, 1958, 141).

Со́нце скрива́ється (скри́лося) — сонце заходить.

А ніччю, як скриється пекуче сонце, спаде денна задуха, — тільки й дихнеш свіжою прохолодою (Мирний, III, 1954, 140).

4. перев. недок. Не говорити, не розповідати комусь про що-небудь, приховувати щось.

Я б і досі мовчала про свій стан здоров’я,.. хоч, певне, се було б гірше, бо по щирості жити легше, ніж скриваючись (Л. Укр., V, 1956, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скриватися — скрива́тися дієслово недоконаного виду ховатися; зникати з поля зору розм. Орфографічний словник української мови
  2. скриватися — -аюся, -аєшся, недок., скритися, скриюся, скриєшся, док., розм. 1》 Перебувати в якому-небудь потайному місці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скриватися — СКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКРИ́ТИСЯ, скри́юся, скри́єшся, док., розм. 1. Перебувати в якому-небудь потайному місці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. скриватися — Скрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. скри́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Скрываться, скрыться, покрываться, покрыться. Надія в кут вкрилася. Ном. № 5608. Словник української мови Грінченка