скімлення

СКІ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією.

Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Збан., Курил. о-ви, 1963, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скімлення — -я, с. Дія за знач. скімлити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скімлення — СКІ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією. Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Ю. Збанацький); Опівночі Андрій прокинувся від чийогось скімлення й голосної команди старости: – На праву руку обернись (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
  3. скімлення — скі́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. скімлення — Скі́млення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)