1. Словник української мови в 11 томах

славословити

СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін.

Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Коцюба, Перед грозою, 1958, 96);

— Князь Святослав! — покотилось у натовпі. Всі мовчали. Славословити руського князя, як кметі веліли їм славословити каганів, коли ті приїжджали, до Доростола,— ні, ніхто їм цього не велів (Скл., Святослав, 1959, 363);

// Надмірно вихваляти кого-, що-небудь.

Царські лакузи ширили в Петербурзі чутки, що цар хоче дарувати кріпакам волю і цим виявити свою любов і турботу про них. В газетах уже почали славословити царя-«освободителя» (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славословити — славосло́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. славословити — див. славити Словник синонімів Вусика
  3. славословити — -влю, -виш; мн. славословлять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірно вихваляти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. славословити — Славити, виславляти, виславити, повиславляти, пославити, прославляти, прославити, попрословляти, уславляти, уславити, повславляти Словник чужослів Павло Штепа
  5. славословити — СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Г. Коцюба); – Князь Святослав!... Словник української мови у 20 томах