славословити
славосло́вити
-влю, -виш; мн. славословлять; недок.
Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін.
|| Надмірно вихваляти кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славословити — славосло́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- славословити — див. славити Словник синонімів Вусика
- славословити — Славити, виславляти, виславити, повиславляти, пославити, прославляти, прославити, попрословляти, уславляти, уславити, повславляти Словник чужослів Павло Штепа
- славословити — СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Г. Коцюба); – Князь Святослав!... Словник української мови у 20 томах
- славословити — СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Коцюба, Перед грозою, 1958... Словник української мови в 11 томах