славословити

славосло́вити

-влю, -виш; мн. славословлять; недок.

Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін.

|| Надмірно вихваляти кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славословити — славосло́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. славословити — див. славити Словник синонімів Вусика
  3. славословити — Славити, виславляти, виславити, повиславляти, пославити, прославляти, прославити, попрословляти, уславляти, уславити, повславляти Словник чужослів Павло Штепа
  4. славословити — СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Г. Коцюба); – Князь Святослав!... Словник української мови у 20 томах
  5. славословити — СЛАВОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. славосло́влять; недок. Прославляти кого-, що-небудь у піснях, промовах і т. ін. Десь чути приглушений багатоголосий хор, співають протяжно і журливо, не то славословлять когось, не то благають (Коцюба, Перед грозою, 1958... Словник української мови в 11 томах