словотворчий

СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, грам. Стос. до словотворення.

Народна українська мова в своїй словотворчій основі довгий час жила самостійно (Пит. походж. укр. мови 1956, 145);

Словотворча система української мови;

// Який використовують при творенні слів.

До словотворчих морфем належать корінь, префікс і суфікс, що разом утворюють основу іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словотворчий — словотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. словотворчий — -а, -е, грам. Стос. до словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словотворчий — СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, лінгв. Стос. до словотворення. Словотворчий потенціал слова. Словник української мови у 20 томах
  4. словотворчий — Словотво́рчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)