словотворчий
СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, грам. Стос. до словотворення.
Народна українська мова в своїй словотворчій основі довгий час жила самостійно (Пит. походж. укр. мови 1956, 145);
Словотворча система української мови;
// Який використовують при творенні слів.
До словотворчих морфем належать корінь, префікс і суфікс, що разом утворюють основу іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словотворчий — словотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- словотворчий — -а, -е, грам. Стос. до словотворення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словотворчий — СЛОВОТВО́РЧИЙ, а, е, лінгв. Стос. до словотворення. Словотворчий потенціал слова. Словник української мови у 20 томах
- словотворчий — Словотво́рчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)