1. Словник української мови в 11 томах

смиконути

СМИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до смикну́ти.

Злякано зиркнувши на вартового, смиконув [візник] віжками й круто повернув коні (Досв., Вибр., 1959, 159);

Він панну смиконув за плахтину, тая впала додолу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 233);

Люльки [дід] не палив, а горілочку пив. Смиконе і напідпитку ласкаво промовить: — .. Читай, читай… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 70);

Сердито затягувався [Оверко] скаженим самосадом. Санько, ото в брилі, аж закашлявся, сердега, як смиконув (Головко, І, 1957, 219);

— Кінь як смиконе, як залопотить по лісі, Яременко вплутався у віжки (Хотк., І, 1966, 86);

// безос.

Цебер смиконуло й піднесло вгору (Гр., Без хліба, 1958, 149).

◊ Смикону́ти за язи́к (за язика́) див. язи́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смиконути — смикону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. смиконути — див. пиячити; рвати Словник синонімів Вусика
  3. смиконути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до смикнути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смиконути — СМИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, однокр., розм. Підсил. до смикну́ти. Злякано зиркнувши на вартового, смиконув [візник] віжками й круто повернув коні (Олесь Досвітній); Він панну смиконув за плахтину, тая впала додолу (О. Словник української мови у 20 томах
  5. смиконути — (-ну, -неш) док.; мол., жрм. 1. (куди, звідки); мол., крим. Побігти, втекти звідкись. <...> добре, що я смиконув так, що аж три квартали ловили... (О. Ульяненко, Ізгої). 2. Те саме, що смикнути. Старий, мабуть, ще перед рибою десь смиконув гранчака. Словник жарґонної лексики української мови
  6. смиконути — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док. Словник синонімів української мови
  7. смиконути — Смиконути, -ну, -неш гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35. Словник української мови Грінченка