1. Словник української мови в 11 томах

смілка

СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́.

СМІ́ЛКА², и, ж. (Silene L.). Трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом.

Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (Н.-Лев., І, 1956, 408);

П’яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (Вас., І, 1959, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смілка — смі́лка 1 іменник жіночого роду смола смі́лка 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. смілка — I -и, ж. Пестл. до смола. II -и, ж. Трав'яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смілка — СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́. СМІ́ЛКА², и, ж. Трав'яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Уся зелена степова скатерть .. Словник української мови у 20 томах
  4. смілка — Декоративна трав'яниста рослина родини гвоздикових; переважно зона помірного клімату пн. півкулі та гірські райони Африки; бл. 400 видів; квітки різного забарвлення; багато видів культивують (дернові рослини). Універсальний словник-енциклопедія
  5. смілка — Смі́лка, -лки, -лці; смі́лки, смі́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смілка — Смілка, -ки ж. 1) Также: смілка червона. раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). ЗЮЗО. І. 127, Анн. 201. б) Hypericum perforatum. Вх. Пч. II. 32. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... Левиц. Пов. 97. 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла. Словник української мови Грінченка