смілко

СМІ́ЛКО, присл., діал. Сміливо.

Так не смілко береться (Сл. Гр.).

Не смі́лко кому — страшно кому-небудь.

Не смілко було йому з таким лицем [з такою особою] просто розговорювати [розмовляти] (Кв.-Осн., II, 1956, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смілко — смі́лко прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. смілко — присл., діал. Сміливо. Не смілко кому — страшно кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смілко — СМІ́ЛКО, присл., діал. Сміливо. Так не смілко береться (Сл. Б. Грінченка). (1) Не смі́лко кому – страшно кому-небудь. Не смілко було йому з таким лицем [з такою особою] просто розговорювати [розмовляти] (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. смілко — Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у. Словник української мови Грінченка