сміхотвор
СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець.
У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори — Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213);
[Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп., І, 1958, 529);
Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (Збірник про Кроп., 1955, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотвор — сміхотво́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- сміхотвор — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
- сміхотвор — -а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотвор — Смішко, сміхун, сміюх, сміхотун, (вона) сміхунка, сміюха, сміхотунка Словник чужослів Павло Штепа
- сміхотвор — СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори – Уродились сміхотвори (Л. Глібов); [Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (М. Кропивницький); Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сміхотвор — ГУМОРИ́СТ (людина, схильна до гумору), СМІХОТВО́РЕЦЬ, СМІХОТВО́Р заст. — Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (І. Словник синонімів української мови