сміхотвор

СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець.

У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори — Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213);

[Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп., І, 1958, 529);

Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (Збірник про Кроп., 1955, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміхотвор — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
  2. сміхотвор — ГУМОРИ́СТ (людина, схильна до гумору), СМІХОТВО́РЕЦЬ, СМІХОТВО́Р заст. — Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (І. Словник синонімів української мови
  3. сміхотвор — -а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сміхотвор — сміхотво́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  5. сміхотвор — Смішко, сміхун, сміюх, сміхотун, (вона) сміхунка, сміюха, сміхотунка Словник чужослів Павло Штепа
  6. сміхотвор — СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори – Уродились сміхотвори (Л. Глібов); [Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (М. Кропивницький); Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах