собівартість
СОБІВА́РТІСТЬ, тості, ж. Витрати підприємства на виготовлення товарів, що складаються з витрат на засоби виробництва й заробітної плати.
Підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції можна досягти тільки при правильній організації виробництва, нормування, обліку і оплати праці (Рад. Укр., 6.I 1959, 2);
Зіставляючи собівартість продукції з середньою ціною її реалізації, можна виявляти, наскільки вигідна господарству та чи інша культура або галузь (Ком. Укр., 5, 1960, 55);
Собівартість деталі складається з суми вартості матеріалу, виробничої заробітної плати і побічних витрат (Фрез. справа.., 1957, 244).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- собівартість — собіва́ртість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- собівартість — [соб'іварт'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- собівартість — -тості, ж. Витрати підприємства на виробництво, а також реалізацію продукції (робіт, послуг). Собівартість продукції — економічний показник, що включає витрати на спожиті засоби виробництва та на оплату праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- собівартість — СОБІВА́РТІСТЬ, тості, ж. Витрати підприємства на виготовлення товару або його транспортування. Зниження собівартості продукції (з газ.); Собівартість деталі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- собівартість — Собіва́ртість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- собівартість — рос. себестоимость грошовий вираз усіх витрат виробничого підприємства, пов'язаних з виготовленням і реалізацією продукції. Включає витрати на оплату праці, на відшкодування витрат (зношення) знарядь праці, які використовуються у виробничому процесі... Eкономічна енциклопедія