1. Словник української мови в 11 томах

солонина

СОЛОНИ́НА, и, ж.

1. Засолене про запас м’ясо.

Він розв’язує мішок, витягає звідти солонину, зубами рве червоне м’ясо (Чаб., Балкан. весна, 1960, 149);

Солонина за своєю поживною цінністю поступається перед свіжим м’ясом, бо частина поживних речовин втрачається при засолюванні і вимочуванні (Технол. пригот. їжі, 1957, 44).

2. діал. Сало.

Катерина з дерев’яного відра годувала льошку.. і милувалася, як пишно росте, — буде м’ясо і солонина (Чорн., Потік.., 1956, 228);

Гердлічиха стала у вікні, груба, солониною проросла, і, позіхаючи, говорила (Хотк., II, 1966, 255);

З дуб’я листя, з дуб’я листя ввисло на долину, А я тебе, дівча, люблю, як кіт солонину (Коломийки, 1969, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солонина — Сало [IV,XII] — Галицькі говірки, як і польська мова, відрізняють солонину від сала. Солонина (пор. польсь. słonina) — це шпик, підшкірне свиняче сало. У поясненні вона без необхідних уточнень незадовільно названа словом «сало» (538). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. солонина — солони́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. солонина — див. їда Словник синонімів Вусика
  4. солонина — -и, ж. 1》 Засолене про запас м'ясо. 2》 діал. Сало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солонина — СОЛОНИ́НА, и, ж. 1. Засолене про запас м'ясо. Він розв'язує мішок, витягає звідти солонину, зубами рве червоне м'ясо (М. Чабанівський); Солонина за своєю поживною цінністю поступається перед свіжим м'ясом (з наук.-попул. літ.). 2. діал. Сало. Словник української мови у 20 томах
  6. солонина — солони́на кул. сало із хребтової частини (м, ср, ст): Шкварки з сала є без смаку, сухі, тоді коли з солонини мають приємний запах, є сочисті, а це вказує на гіршу видатність товщу з солонини, ніж із сала. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. солонина — СА́ЛО (просолений свинячий підшкірний жир, відокремлений від м'яса), СОЛОНИ́НА діал.; ШПИК (у шматках з перцем); СМА́ЛЕЦЬ (витоплене); ЛІЙ, ЖИР, СИТЬ (овече). Обідають під копою: хліб, сало, огірки (С. Васильченко); Вона щойно бачила в коморі два лантухи петлюванки, діжечку солонини (В. Земляк). Словник синонімів української мови
  8. солонина — Солони́на, -ни Правописний словник Голоскевича (1929 р.)