споконвік
СПОКОНВІ́К, присл. Те саме, що споконві́ку.
Після роботи хто куди,— Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Забашта, Нові береги, 1950, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споконвік — споконві́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- споконвік — див. здавна Словник синонімів Вусика
- споконвік — присл. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споконвік — СПОКОНВІ́К, присл. Те саме, що споконві́ку. Після роботи хто куди, – Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
- споконвік — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови