споконвік

СПОКОНВІ́К, присл.

Те саме, що споконві́ку.

Після роботи хто куди, – Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Л. Забашта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споконвік — споконві́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. споконвік — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. споконвік — присл. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споконвік — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
  5. споконвік — СПОКОНВІ́К, присл. Те саме, що споконві́ку. Після роботи хто куди,— Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Забашта, Нові береги, 1950, 91). Словник української мови в 11 томах