1. Словник синонімів української мови

споконвік

СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Легенди й казки споконвіку мають звичай змінюватися до невпізнання (Є. Гуцало); Споконвіків природа завмирає, щоб знов у руті буйно зацвісти (Д. Луценко); Небо, наче море, Землю обхопило: Сонце плине й гріє, Як одвіку гріло (Я. Щоголів); Може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки (П. Куліш); — Пасовисько наше звіку-правіку, пощо єго розмірювати (І. Франко); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, так з передвіку було і так воно буде довіку (Леся Українка). — Пор. зда́вна.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споконвік — споконві́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. споконвік — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. споконвік — присл. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споконвік — СПОКОНВІ́К, присл. Те саме, що споконві́ку. Після роботи хто куди, – Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
  5. споконвік — СПОКОНВІ́К, присл. Те саме, що споконві́ку. Після роботи хто куди,— Хто в драматичний, хто в співочий, Хто вчитись крою та шиття (Це діло споконвік дівоче Теж необхідне для життя) (Забашта, Нові береги, 1950, 91). Словник української мови в 11 томах