співанковий
СПІВАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до співа́нка.
То ж далеко все було, десь за горами. Доходило, як казка, як співанкова подія (Хотк., II, 1966, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співанковий — співанко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- співанковий — -а, -е. Прикм. до співанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співанковий — СПІВАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до спі́ва́нка. То ж далеко все було, десь за горами. Доходило, як казка, як співанкова подія (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах