співанковий

СПІВАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до співа́нка.

То ж далеко все було, десь за горами. Доходило, як казка, як співанкова подія (Хотк., II, 1966, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співанковий — співанко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. співанковий — -а, -е. Прикм. до співанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співанковий — СПІВАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до спі́ва́нка. То ж далеко все було, десь за горами. Доходило, як казка, як співанкова подія (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах