співдружність
СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
1. Взаємна дружба єднання.
Пліч-о-пліч з народами Радянського Союзу, в тісній співдружності і нерозривній єдності будують нове, соціалістичне життя трудящі багатьох країн Європи і Азії (Ком. Укр., 4, 1961, 8).
2. Об’єднання кого-небудь, засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів.
В Союзі Радянських Соціалістичних Республік створилась братерська співдружність вільних, рівноправних народів (Тич., III, 1957, 503);
Безсмертні ідеї В. І. Леніна стали прапором і практичним керівництвом до дії для мільйонів трудящих— країн соціалістичної співдружності (Рад. Укр., 15.VІІІ 1965, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співдружність — співдру́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співдружність — (людей) |спів|дружба, дружність; (націй) співтовариство. Словник синонімів Караванського
- співдружність — [сп'іўдружн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- співдружність — -ності, ж. 1》 Взаємна дружба єднання. 2》 Об'єднання кого-небудь, засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співдружність — СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Взаємна дружба єднання. Над спектаклем він працював у співдружності з молодшим колегою – хормейстером... (з публіц. літ.). 2. Об'єднання кого-небудь, засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів. Словник української мови у 20 томах
- співдружність — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови