1. Словник української мови в 11 томах

співучо

СПІВУ́ЧО. Присл. до співу́чий 2.

— Пий! — співучо відповіла вона й поставила відро на цямрину (Тулуб, В степу.., 1964, 87);

Дівчата стояли, обхопивши одна одну, і коли машина на вибоїні нахилялася, то вони всі.. гуртом співучо скрикували (Гуц., Скупана.., 1965, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співучо — співу́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. співучо — Присл. до співучий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співучо — СПІВУ́ЧО. Присл. до співу́чий 2. – Пий! – співучо відповіла вона й поставила відро на цямрину (З. Тулуб); Дівчата стояли, обхопивши одна одну, і коли машина на вибоїні нахилялася, то вони всі .. гуртом співучо скрикували (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  4. співучо — СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз. Словник синонімів української мови