1. Словник української мови в 11 томах

спілий

СПІ́ЛИЙ, а, е. Який поспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий.

Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58);

Чорний дрізд у муравах шовкових Шукає спілих, медових ягід (Рильський, І, 1960, 202);

Очі.. бачать рухливе золото спілих хлібів (Стельмах, І, 1962, 293);

Ще не розпрощався [дуб] з торішньою одежиною — сухим кучерявим листям, серед якого де-не-де висіли спілі жолуді (Гжицький, Опришки, 1962, 217);

*Образно. Вже спілого літа він одвозив дядині кадубець меду (Гуц., Скупана.., 1965, 22).

∆ Спі́лий грунт — грунт, що за своїм фізичним і біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур;

Спі́лий ліс — ліс, який досяг граничного віку й придатний для використання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілий — (який досяг зрілості — про рослини, зерно) стиглий, дозрілий, доспілий, поспілий. Словник синонімів Полюги
  2. спілий — спі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. спілий — Стиглий, зрілий, доспілий, достиглий, дозрілий. Словник синонімів Караванського
  4. спілий — -а, -е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. Спілий ґрунт — ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спілий ліс — ліс, який досяг граничного віку й придатний для використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спілий — моск. стиглий стиглий, достиглий, вистиглий Словник чужослів Павло Штепа
  6. спілий — СПІ́ЛИЙ, а, е. Який поспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. спілий — СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник синонімів української мови
  8. спілий — Спі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)