1. Словник української мови в 11 томах

спішувати

СПІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. Примушувати злізти з коня, коней.

Численні міномети заговорили з такою силою, що довелося негайно спішити один полк, зайняти ним оборону (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішувати — спі́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спішувати — -ую, -уєш, недок., спішити, -шу, -шиш, док., перех. Примушувати злізти з коня, коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спішувати — СПІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПІ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого. Примушувати злізти з коня, коней. Численні міномети заговорили з такою силою, що довелося негайно спішити один полк, зайняти ним оборону (Іван Ле і О. Левада). Словник української мови у 20 томах