сріблити
СРІБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех.
1. Покривати тонким шаром срібла (у 1 знач.).
Сріблити ложки.
2. Надавати чому-небудь кольору і блиску срібла (у 1 знач.) (про іній, світло місяця і т. ін.).
Колючий іній сріблив садовину, що, мов зачарована, дрімала (Ле, Вибр., 1939, 114);
Проміння краплі сріблить дивно І сяє на листках (Рильський, І, 1960, 94);
Світло місяця падає на крило літака й сріблить його (Шиян, Партиз. край, 1946, 6).
3. перен. Робити сивим.
Сивина все більше й більше сріблила волосся на його голові (Скл., Легенд. начдив, 1957, 22);
Дорослий [син] іде своїми шляхами-дорогами, зрідка згадує матір, а в неї він з голови не йде, серце сушить, сріблить волосся… (Збан., Таємниця.., 1971, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сріблити — срібли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сріблити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 Покривати тонким шаром срібла (у 1 знач.). Сріблити ложки. 2》 Надавати чому-небудь кольору та блиску срібла (у 1 знач.) (про іній, світло місяця і т. ін.). 3》 перен. Робити сивим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сріблити — СРІБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., кого, що. 1. Покривати тонким шаром срібла. Сріблити ложки; Сріблити поверхню деталі. 2. Надавати чому-небудь кольору і блиску срібла (у 1 знач.) (про іній, світло місяця і т. ін.). Словник української мови у 20 томах