сріблитися
СРІБЛИ́ТИСЯ, и́ться, недок.
1. Набувати кольору і блиску срібла (у 1 знач.), ставати сріблястим.
Довга смуга води сріблилася проти сонця (Ле, Міжгір’я, 1953, 283);
Павутиння.. сріблиться у променях, наче осені сивії кучері (Забіла, Поезії, 1963, 75);
// Виділятися з-поміж чого-небудь, на чомусь сірувато-білим кольором, виблискуючи, як срібло.
Золотилася пшеничка, сріблилося жито, ой здержи час жнива, доле, ой вернися, літо! (У. Кравч., Вибр., 1958, 128);
На вітах похилених іній сріблиться (Воронько, Тепло.., 1959, 101);
На вербі срібляться котики, І став холодний посинів (Рильський, І, 1956, 70);
Над Павлом.. блакитне небо, лиш де-не-де срібляться легесенькі прозорі хмаринки (Хижняк, Килимок, 1961, 17);
// також чим.
[Річард:] Вітрилами срібляться кораблі, од видноколу плинучи до міста (Л. Укр., III, 1952, 20);
Сріблиться мінливо листям молодий осиковий гай (Збан., Єдина, 1959, 6).
2. перен. Сивіти, блищати сивиною.
Потер [Аркадій Петрович] долонею груди, де густо сріблились тонкі волосинки (Коцюб., II, 1955, 383);
Хоч скроні вже срібляться, а з виду капітан ще моложавий (Гончар, Тронка, 1963, 149);
// Ставати помітним (про сивину).
Сріблиться уже сивина у волоссі, Уже за горою юнацтва літа (Перв., II, 1958, 320).
3. перен. Звучати мелодійно-дзвінко, чисто (про звук, голос, сміх і т. ін.).
Чого світання так ясніє в полі І ген сріблиться пісенька дзвінка? (Стельмах, V, 1963, 120).
4. Пас. до срібли́ти.
Значення в інших словниках
- сріблитися — срібли́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сріблитися — -иться, недок. 1》 Набувати кольору і блиску срібла (у 1 знач.), ставати сріблястим. || Вирізнятися з-поміж чого-небудь, на чомусь сірувато-білим кольором, виблискуючи, як срібло. || також чим. 2》 перен. Сивіти, блищати сивиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сріблитися — СРІБЛИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Набувати кольору і блиску срібла (у 1 знач.), ставати сріблястим. Довга смуга води сріблилася проти сонця (Іван Ле); Павутиння .. сріблиться у променях, наче осені сивії кучері (Н. Словник української мови у 20 томах
- сріблитися — СИ́ВІ́ТИ (про волосся — ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. — Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М. Словник синонімів української мови