сріблястий
СРІБЛЯ́СТИЙ, а, е.
1. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.).
В освіченому вікні стояло багато квітів.. Рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки та ще якісь дивні, сріблясті й золотисті квіти, хто їх зна, як і звуться (Л. Укр., III, 1952, 490);
Густі лози.. повиті сріблястим туманом (Коцюб., І, 1955, 183);
Сріблястий світ [місяця] одразу погас, а далі й зовсім у хаті поночі стало (Гр., І, 1963, 416);
Хлюпочуться сріблясті озера (Цюпа, Назустріч.., 1958, 99);
Сріблястий «Ільюшин» відірвався від бетонної доріжки київського аеродрому й узяв курс на північ (Дмит., Розлука, 1957, 54);
// Блискучий від місячного сяйва.
Під місячним сяйвом вулиця простяглася сріблястим рушником (Жур., Звич. турботи, 1960, 112);
Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до самого берега (Ткач, Жди.., 1959, 24);
// Сірувато-білий, з блискучим відливом (про хутро, шерсть тварини).
Після того як посиділа [білочка] в мене на плечах — днів два довелося вичісувати з одягу її сріблясті шерстинки (Збан., Крил. гонець, 1953, 16);
// Сивий, із сивиною.
Ллється посмішка весела По сріблястій бороді (Воронько, Тепло.., 1959, 36).
∆ Срібля́ста сталь див. сталь¹;
Срібля́сті хма́ри — тонкі прозорі хмари, що кольором схожі на срібло і спостерігаються на висоті між 75 та 90 км.
Сріблясті хмари на диво постійної вдачі. Вони віддають перевагу не тільки літньому сезону, а й вузькій географічній смузі — між 45 і 65 градусом широти в північній і південній півкулях (Наука.., 6, 1969, 49).
2 Затканий, гаптований посрібленими нитками.
Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: у сріблястій, прозорій, пишно вигаптуваній шовками одежі (Л. Укр., III, 1952, 177);
Вона була убрана в сріблясте легеньке убрання, а на голові блищав вінець з дорогих камінців (Н.-Лев., III, 1956, 295).
3. Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних назв, термінів.
Верба біла, або срібляста,.. — дерево першої величини. Відзначається дуже швидким ростом (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 76);
Колись тут.. стояв поміщицький палац, оточений сріблястими тополями (Гончар, II, 1959, 402);
Сріблястий мартин — порівняно великий птах (По заповідних місцях.., 1960, 9);
В ставках вирощуємо коропа дзеркального та лускатого, а також сріблястого карася (Колг. Укр., 5, 1959, 19);
Сріблястий кролик.
4. перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.).
Сміялась Соломія, і одляски її сріблястого реготу аж луною йшли попід вербами (Н.-Лев., VI, 1966, 305);
Йому не терпілося побачитися з нею, почути її сріблястий голос (Чаб., Катюша, 1960, 292).
5. перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого.
Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в сріблястому сні (Л. Укр., І, 1951, 66).
Значення в інших словниках
- сріблястий — срібля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- сріблястий — (колір) сіруватобілий; (волос) сивастий, сивуватий; (звук) мелодійно-дзвінкйй; (сон) ПОЕТ. світлий; сріблявий, срібнястий. Словник синонімів Караванського
- сріблястий — див. сивий Словник синонімів Вусика
- сріблястий — [ср'ібл’астией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- сріблястий — -а, -е. 1》 Кольором та блиском схожий на срібло (у 1 знач.). || Блискучий від місячного сяйва. || Сірувато-білий, з блискучим відливом (про хутро, шерсть тварини). || Сивий, із сивиною. 2》 Затканий, гаптований посрібленими нитками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сріблястий — СРІБЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). В освіченому вікні стояло багато квітів .. Рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки та ще якісь дивні, сріблясті й золотисті квіти, хто їх зна, як і звуться (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- сріблястий — ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання). Словник синонімів української мови
- сріблястий — Срібля́стий і срібли́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)