сріблястий

срібля́стий

-а, -е.

1》 Кольором та блиском схожий на срібло (у 1 знач.).

|| Блискучий від місячного сяйва.

|| Сірувато-білий, з блискучим відливом (про хутро, шерсть тварини).

|| Сивий, із сивиною.

2》 Затканий, гаптований посрібленими нитками.

3》 Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних назв, термінів. Сріблястий кролик.

4》 перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.).

5》 перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сріблястий — срібля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
сріблястий — (колір) сіруватобілий; (волос) сивастий, сивуватий; (звук) мелодійно-дзвінкйй; (сон) ПОЕТ. світлий; сріблявий, срібнястий. Словник синонімів Караванського
сріблястий — див. сивий Словник синонімів Вусика
сріблястий — [ср'ібл’астией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
сріблястий — СРІБЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). В освіченому вікні стояло багато квітів .. Рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки та ще якісь дивні, сріблясті й золотисті квіти, хто їх зна, як і звуться (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
сріблястий — ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання). Словник синонімів української мови
сріблястий — Срібля́стий і срібли́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сріблястий — СРІБЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). В освіченому вікні стояло багато квітів.. Рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки та ще якісь дивні, сріблясті й золотисті квіти, хто їх зна, як і звуться (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах