1. Словник української мови в 11 томах

старчити

СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал. Вистачити.

Доки же нам старчить крові, а серця у груди б’ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (Пісні та романси.., II, 1956, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старчити — Вистачати (сил) [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. старчити — ста́рчити дієслово доконаного виду вистачити безос., діал. Орфографічний словник української мови
  3. старчити — СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал. Вистачити. Доки же нам старчить крові, а серця у груди б'ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (О. Партицький). Словник української мови у 20 томах
  4. старчити — -ить, док., безос., діал. Вистачити. Великий тлумачний словник сучасної мови