старчити
ста́рчити
дієслово доконаного виду
вистачити
безос., діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старчити — Вистачати (сил) [IV] Словник з творів Івана Франка
- старчити — СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал. Вистачити. Доки же нам старчить крові, а серця у груди б'ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (О. Партицький). Словник української мови у 20 томах
- старчити — -ить, док., безос., діал. Вистачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старчити — СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал. Вистачити. Доки же нам старчить крові, а серця у груди б’ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (Пісні та романси.., II, 1956, 171). Словник української мови в 11 томах