старчити
СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал.
Вистачити.
Доки же нам старчить крові, а серця у груди б'ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (О. Партицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старчити — Вистачати (сил) [IV] Словник з творів Івана Франка
- старчити — ста́рчити дієслово доконаного виду вистачити безос., діал. Орфографічний словник української мови
- старчити — -ить, док., безос., діал. Вистачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старчити — СТА́РЧИТИ, ить, док., безос., діал. Вистачити. Доки же нам старчить крові, а серця у груди б’ють, Най нас гріє жар любові на забутий темний люд (Пісні та романси.., II, 1956, 171). Словник української мови в 11 томах