1. Словник української мови в 11 томах

статутний

СТАТУ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до стату́т 1.

Головна статутна вимога до кожного комуніста — бути в авангарді боротьби за успішне втілення рішень партії і уряду (Ком. Укр., 1, 1968, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статутний — стату́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. статутний — [статутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. статутний — СТАТУ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до стату́т 1. Розгляд названої справи господарським судом підтвердив право підприємств на проведення господарської діяльності, передбаченої їх статутними документами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. статутний — -а, -е. Прикм. до статут 1). Статутне право — в країнах англо-американської правової системи – норми, які містяться в статутах; функціонують поряд із загальним правом. Великий тлумачний словник сучасної мови