стидитися
СТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся і розм. СТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без додатка, з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.).
Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси.., II, 1956, 6);
— Ускочив я поміж інтелігентів. Ніхто вже мною не стидається, кождий вип’є зо мною склянку пива залюбки (Март., Тв., 1954, 216);
— Ти б, Андрію, хоч би бики загнав пішов… Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Тесл., З книги життя, 1949, 23);
Дивлячись, як працює батько, Сашко стидався принести зі школи четвірку (Собко, Біле полум’я, 1952, 26);
Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м’якосердя, крадькома змахував їх рукою (Добр., Очак. розмир, 1965, 116);
// Зазнавати почуття ніяковості, сором’язливості.
Він почував, що вона знає про його любов, і не стидався свойого [свого] чуття (Фр., VII, 1951, 249);
Данило почервонів. Він і сам ще стидався свого нового стану, особливо перед товаришем (Смолич, Мир.., 1958, 28);
// Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття стида.
[Настя:] Знаєте, Костю, мені багато-багато всяких думок приходить у голову, хотілось би розпитать вас та й стидаюсь, щоб не сміялись (Вас., III, 1960, 165);
Ось прийде Гафійка, покаже вам ту грамоту. Я говорила: повісь, нехай усі бачать. А вона в скриню сховала, стидається (Жур., Опов., 1956, 254);
Я іще стидався взять за руки Дівчину веселу і просту (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 107).
Значення в інших словниках
- стидитися — стиди́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- стидитися — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- стидитися — СТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся і розм. СТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без дод., з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.). Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (І. Словник української мови у 20 томах
- стидитися — -джуся, -дишся і розм. стидатися, -аюся, -аєшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без додатка, з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.). || Зазнавати почуття ніяковості, сором'язливості. || Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття стида. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стидитися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- стидитися — Стиди́тися, -джу́ся, -ди́шся гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48. Словник української мови Грінченка