стидитися

Значення в інших словниках

1. стидитися — стиди́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. стидитися — СТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся і розм. СТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без дод., з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.). Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (І. Словник української мови у 20 томах
3. стидитися — -джуся, -дишся і розм. стидатися, -аюся, -аєшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без додатка, з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.). || Зазнавати почуття ніяковості, сором'язливості. || Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через почуття стида. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стидитися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
5. стидитися — СТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся і розм. СТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко ким, чим, без додатка, з інфін. Відчувати стид (у 1 знач.). Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
6. стидитися — Стиди́тися, -джу́ся, -ди́шся гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48. Словник української мови Грінченка