соромитися
Засоромитися, запаленіти, запаленітися, зачервонітися, зашарітися, знічуватися, конфузитися, маковіти, нітитися, ніяковіти, паленіти, перелупувати (очима), почервоніти, скрасніти, совіститися, спаленіти, стидатися, стидитися, тушуватися, червоніти, шаріти, шарітися
Фразеологічні синоніми: блимати очима; вбирати голову в плечі; викашлювати сором (довго соромитися); виляти очима; відводити очі; відводити очі вбік; займатися полум'ям; займатися рум'янцем; закриватися ліктем; заливатися кармазином; заливатися краскою; заливатися рум'янцем; заливатися фарбою; заходитися фарбою; згоряти від сорому; згоряти на виду; кліпати очима; колупати піч (про дівчат); лічити піщинки на долівці; лічити шибки у вікні (відводити очі); лупати очима; маком червоніти; микуляти очима; мов кропивою втертися; муляти очима; набиратися сорому; м'яти шапку (перед ким); не сміти глянути в очі; ніс під себе пускати; опинитися на льоду; опускати очі; паленіти від сорому; палитися вогнем стида; пекти раків; переминатися з ноги на ногу; переступати з однієї ноги на другу; підбигати хвоста; підгинати хвоста; піджимати хвоста; позичати в Рябка очей; позичати в Сірка очей; попускати ніс під себе; потуплювати очі; потуплювати очі в землю; почувати себе незручно; почувати себе ні в сих, ні в тих; почувати себе ніяково; почуватися незручно; почуватися ні в сих, ні в тих; почуватися ніяково; соромливо опускати очі; спопеліти від сорому; стидом повивати голову; стояти ні в п'ять, ні в десять; стояти ні в сих, ні в тих; убирати голову в плечі; ховати лице (обличчя) в подушку; ховати погляд; червоніти по саме волосся; червоніти по самі вуха; щільники терти
Приповідки: Вуха йому горіли. Не знає, куди очі подіти. Не знає, на котру ступити. Не знає, на яку ногу стати. Зашарівся, як маків цвіт. Опускає очі, як на другий день після весілля. Очі на лоба лізуть. Яковось стає. Соромота вийти за ворота. Треба якось в очі дивитися... Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула. Не знаю, чим мені йти, чи плечима, чи очима (кажуть, як мучить сором). Як соромишся, то крий решетом голову (жартують до соромливого)
Значення в інших словниках
- соромитися — (відчувати сором) стидатися, червоніти, конфузитися// горіти від сорому, пекти раків. г Словник синонімів Полюги
- соромитися — соро́митися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- соромитися — (червоніти від сорому) пекти раків (рака); горіти (згорати, згоряти, паленіти і т. ін.) від (з) сорому. Та він [Залужний] одночасно розумів, що вечеряти у Шухновських доведеться, доведеться весь вечір з ними говорити... Словник фразеологічних синонімів
- соромитися — Мати сором, НІЯКОВІТИ, і п.ф. від соромитися, с. горіти від сорому. Словник синонімів Караванського
- соромитися — [соромиетиес'а] -мл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -омс'а, -омтеис'а Орфоепічний словник української мови
- соромитися — -млюся, -мишся; мн. соромляться; недок., кого, чого, за кого – що, без додатка, з інфін. 1》 Відчувати сором (у 1 знач.). 2》 Відчувати незручність перед ким-небудь за когось, щось; ніяковіти. || Почувати себе ніяково. || Виявляти сором'язливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соромитися — СОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. соро́мляться; недок., кого, чого, за кого – що, без дод., з інфін. 1. Відчувати сором (у 1 знач.). – Карі очі В неволі гаснуть; розковать [розкувать] Козак сестру свою не хоче, Сам не соромиться конать В ярмі (Т. Словник української мови у 20 томах
- соромитися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
- соромитися — СОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. соро́мляться; недок., кого, чого, за кого — що, без додатка, з інфін. 1. Відчувати сором (у 1 знач.). — Карі очі В неволі гаснуть; розковать [розкувать] Козак сестру свою не хоче, Сам не соромиться конать В ярмі (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- соромитися — Соромитися, -млюся, -мишся гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч. Словник української мови Грінченка