1. Великий тлумачний словник сучасної мови

соромитися

соро́митися

-млюся, -мишся; мн. соромляться; недок., кого, чого, за кого – що, без додатка, з інфін.

1》 Відчувати сором (у 1 знач.).

2》 Відчувати незручність перед ким-небудь за когось, щось; ніяковіти.

|| Почувати себе ніяково.

|| Виявляти сором'язливість.

|| Не наважуватися, не насмілюватися зробити що-небудь через сором'язливість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соромитися — (відчувати сором) стидатися, червоніти, конфузитися// горіти від сорому, пекти раків. г Словник синонімів Полюги
  2. соромитися — соро́митися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. соромитися — (червоніти від сорому) пекти раків (рака); горіти (згорати, згоряти, паленіти і т. ін.) від (з) сорому. Та він [Залужний] одночасно розумів, що вечеряти у Шухновських доведеться, доведеться весь вечір з ними говорити... Словник фразеологічних синонімів
  4. соромитися — Мати сором, НІЯКОВІТИ, і п.ф. від соромитися, с. горіти від сорому. Словник синонімів Караванського
  5. соромитися — Засоромитися, запаленіти, запаленітися, зачервонітися, зашарітися, знічуватися, конфузитися, маковіти, нітитися, ніяковіти, паленіти, перелупувати (очима), почервоніти, скрасніти, совіститися, спаленіти, стидатися, стидитися, тушуватися, червоніти... Словник синонімів Вусика
  6. соромитися — [соромиетиес'а] -мл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -омс'а, -омтеис'а Орфоепічний словник української мови
  7. соромитися — СОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. соро́мляться; недок., кого, чого, за кого – що, без дод., з інфін. 1. Відчувати сором (у 1 знач.). – Карі очі В неволі гаснуть; розковать [розкувать] Козак сестру свою не хоче, Сам не соромиться конать В ярмі (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. соромитися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  9. соромитися — СОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. соро́мляться; недок., кого, чого, за кого — що, без додатка, з інфін. 1. Відчувати сором (у 1 знач.). — Карі очі В неволі гаснуть; розковать [розкувать] Козак сестру свою не хоче, Сам не соромиться конать В ярмі (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. соромитися — Соромитися, -млюся, -мишся гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч. Словник української мови Грінченка