столичний

СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столи́ця.

Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Кач., II, 1958, 349);

Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924-1925 роках (Життя Саксаганського, 1957, 270);

// Який міститься, відбувається в столиці, пов’язаний з нею.

[Люба:] Батько його — професор столичного університету (Мик., І, 1957, 442);

— Таку книгу можна знайти лише у столичних бібліотеках та в мене (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 41);

Значення столичних виборів величезне. Вся Росія дивиться тепер на Петербург (Ленін, 14, 1971, 273);

// Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці.

Він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (Довж., І, 1958, 81);

// Який живе, працює в столиці.

Тут, у дорозі, з’ясувалось, що ці пасажири зовсім не мішечники, а столичні інженери, які з мандатами від Леніна їдуть в Олександрівськ обстежувати Дніпро та його пороги (Гончар, II, 1959, 313);

[Ярчук:] Я поки що мало схожий на столичну людину (Мик., I, 1957, 347);

Столичні футболісти товариства «Локомотив» приймали куйбишевську команду «Крила Рад» (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 4);

// Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці.

Столичні звичаї;

// Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці.

Офіцери були рослі, стрункі, здорові, столичні, розкішно викохані (Н.-Лев., III, 1956, 134).