1. Великий тлумачний словник сучасної мови

столичний

столи́чний

-а, -е.

Прикм. до столиця.

|| Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею.

|| Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці.

|| Який живе у столиці.

|| Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці. Столичні звичаї.

|| Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столичний — столи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. столичний — [столичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. столичний — СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столи́ця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Я. Качура); Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924–1925 роках (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. столичний — Столи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. столичний — СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столи́ця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Кач., II, 1958, 349); Великого значення набули гастролі П. Словник української мови в 11 томах
  6. столичний — Столичний, -а, -е Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20. Словник української мови Грінченка