столичний
СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до столи́ця.
Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Я. Качура);
Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924–1925 роках (з публіц. літ.);
// Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею.
[Люба:] Батько його – професор столичного університету (І. Микитенко);
– Таку книгу можна знайти лише у столичних бібліотеках та в мене (М. Чабанівський);
// Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці.
Він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (О. Довженко);
// Який живе, працює в столиці.
Тут, у дорозі, з'ясувалось, що ці пасажири зовсім не мішечники, а столичні інженери... (О. Гончар);
[Ярчук:] Я поки що мало схожий на столичну людину (І. Микитенко);
// Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці.
Столичні звичаї;
// Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці.
Офіцери були рослі, стрункі, здорові, столичні, розкішно викохані (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- столичний — столи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- столичний — [столичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- столичний — -а, -е. Прикм. до столиця. || Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею. || Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці. || Який живе у столиці. || Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- столичний — Столи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- столичний — СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столи́ця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Кач., II, 1958, 349); Великого значення набули гастролі П. Словник української мови в 11 томах
- столичний — Столичний, -а, -е Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20. Словник української мови Грінченка