1. Словник української мови в 11 томах

страмитися

СТРАМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся: мн. страмля́ться; недок., розм.

1. Те саме, що соро́митися 1.

[Любов (обіймає тітку):] Здорові, тіточко! Ну, де ж ваш ареопаг? [Олімпіада Іванівна (цілує, але все хмуриться):] Страмилася би! (Л. Укр., II, 1951, 7);

Сестра Вустя, зачувши переговори, налетіла відразу, напустилася на Сердюків: — Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (Гончар, І, 1959, 44).

2. Ганьбити, осоромлювати себе.

Працюй добре, не страмися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страмитися — страми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. страмитися — СТРАМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. страмля́ться; недок., розм. 1. Те саме, що соро́митися 1. [Любов (обіймає тітку):] Здорові тіточко! Ну, де ж ваш ареопаг?... Словник української мови у 20 томах
  3. страмитися — -млюся, -мишся; мн. страмляться; недок., розм. 1》 Те саме, що соромитися 1). 2》 Ганьбити, осоромлювати себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страмитися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови