страхіття

СТРАХІ́ТТЯ, я, с.

1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище.

Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (Н.-Лев., II, 1956, 353);

Настане світлий день — Все розгонить промінь. І страхіття лісові Згинуть (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 148);

Напевно ви почули б миттю про Ясюню, жваву та метку, як вона прогнала те страхіття, що дітей ляка на бережку (Забіла, Промені, 1951, 89);

// Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін.

— Поглянув [отець Миколай] — і мало богу душу не віддав: лежить страхіття [гадюка] кільцем біля мене і.. спросоння рота розкрило (Стельмах, І, 1962, 486);

«Зайду і постукаю», вирішив Дмитро і чомусь оглянув себе. Роздертий рукав комбінезона, запухле око.. Хто ж впустить до хати отаке страхіття? (Хор., Незакінч. політ, 1960, 34);

// Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін.

Двигтить.. земля під вагою отих нових таємничих страхіть, що звуться танками (Гончар, II, 1959, 367).

2. перен. Людина з огидними моральними якостями.

«Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!» — охопив голову обома роками Дмитро. Він навіть не міг подумати, що можуть бути у світі такі безсоромні слова до матері, до жінки (Стельмах, II, 1962, 373).

3. перев. мн. Згубні, небезпечні своїми наслідками події, факти, які наводять страх.

Чи витримає Удовенко гестапівські тортури.. Уляна здригнулася. Про які страхіття розповідала Катерина Іванівна! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 231);

Він мусить у хорошому сімейному колі забути всі страхіття війни і втрату батьків (Логв., Давні рани, 1961, 55);

Західна Європа була врятована від страхіть татарської навали. Цим вона зобов’язана руському народові, який прийняв на себе весь тягар боротьби з татарами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 578);

// Важкі умови життя внаслідок холоду, голоду, безправ’я, переслідування, утисків і т. ін.

В жахливий рік фашистської навали він скінчив десятирічку і потім змушений був витерпіти всі страхіття окупації (Добр., Тече річка.., 1961, 7);

Од страхіття, од гніту навали, од неволі, фашистської мли ми не тільки себе врятували, — ми прийдешнє Землі зберегли (Уп., Вітчизна миру, 1951, 78);

Учні, які нині вчаться в радянській школі, не знають страхіть та лиха дореволюційного часу і лише з книг можуть мати уявлення про експлуатацію трудящих (Укр. іст. ж., 1, 1960, 87).

4. Те саме, що страхо́вище 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхіття — (неймовірні події, що викликають відчуття страху) жах, страховина, (фантастична істота потворного вигляду) страховище, страховисько, чудовисько. Словник синонімів Полюги
  2. страхіття — страхі́ття 1 іменник середнього роду явище, події страхі́ття 2 іменник середнього роду, істота потвора Орфографічний словник української мови
  3. страхіття — кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ. Словник синонімів Караванського
  4. страхіття — див. страшило Словник синонімів Вусика
  5. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ, я, с. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (І. Нечуй-Левицький); Настане світлий день – Все розгонить промінь. Словник української мови у 20 томах
  6. страхіття — -я, с. 1》 Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. страхіття — Страхі́ття, -ття; -хі́ття, -хі́ть і -хі́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. страхіття — Страхіття, -тя с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25. Словник української мови Грінченка