страхіття

СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Він мусить у хорошому сімейному колі забути всі страхіття війни і втрату батьків (В. Логвиненко); (Олеся:) Тебе, Марфушо, бачила у сні. Ти ніби взяла моє серце і так боляче давила, а з нього кров капала, така гаряча... (Марфуша:) Яка страховина! (М. Кропивницький); Жахіття інквізиції; Що йому сниться? Хто його переслідує? Щось його мучить, якихось страхіть ще він не подолав, б'ється, може, з браконьєрами на лимані чи.. з неонами міст і кошмарами Хіросіми (О. Гончар); Голови мертві, види бліді, але очі розплющені, страшні й люті. Єремія нітрошки не злякався: він бачив страшніші страховища і сам вчиняв їх (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Та пожежа — то було якесь страховиддя! (М. Кропивницький); Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер (О. Стороженко); Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Ганна Барвінок); Похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (С. Воскрекасенко).

СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., ЧУ́ДИСЬКО розм., ЧУ́ДИЩЕ рідше. А кругом балки в грізне військо вирядились тіні всякого страхіття й примар з відьмами й мерцями (С. Васильченко); Замигтіли недобрі зеленкуваті очі, і це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (М. Стельмах); Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (О. Донченко); Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (І. Франко); Йому знайшли коня й він полетів у ніч, у ліс. Не боявся ні Дива, ні Мари, ні Желі, ні інших страховидл, про які чув з дитинства (з газети); Здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Є. Кротевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхіття — (неймовірні події, що викликають відчуття страху) жах, страховина, (фантастична істота потворного вигляду) страховище, страховисько, чудовисько. Словник синонімів Полюги
  2. страхіття — страхі́ття 1 іменник середнього роду явище, події страхі́ття 2 іменник середнього роду, істота потвора Орфографічний словник української мови
  3. страхіття — кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ. Словник синонімів Караванського
  4. страхіття — див. страшило Словник синонімів Вусика
  5. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ, я, с. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (І. Нечуй-Левицький); Настане світлий день – Все розгонить промінь. Словник української мови у 20 томах
  6. страхіття — -я, с. 1》 Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. страхіття — Страхі́ття, -ття; -хі́ття, -хі́ть і -хі́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ, я, с. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (Н.-Лев., II, 1956, 353); Настане світлий день — Все розгонить промінь. Словник української мови в 11 томах
  9. страхіття — Страхіття, -тя с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25. Словник української мови Грінченка