страхіття

Значення в інших словниках

1. страхіття — страхі́ття 1 іменник середнього роду явище, події страхі́ття 2 іменник середнього роду, істота потвора Орфографічний словник української мови
2. страхіття — кн. монстр, біб. Левіятан <сов. Левіафан>; (хто) потвора; мн. (війни) жахи, (минулого) біди, злигодні; страхів'я, страховіття, страховиддя, страховидло, страши|д|ло, страхопуд; п! ЖУПЕЛ. Словник синонімів Караванського
3. страхіття — див. страшило Словник синонімів Вусика
4. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ, я, с. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (І. Нечуй-Левицький); Настане світлий день – Все розгонить промінь. Словник української мови у 20 томах
5. страхіття — -я, с. 1》 Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. || Тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін. || Те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і... Великий тлумачний словник сучасної мови
6. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
7. страхіття — Страхі́ття, -ття; -хі́ття, -хі́ть і -хі́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. страхіття — СТРАХІ́ТТЯ, я, с. 1. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду; страховище. Кайдаш провітрився надворі. Лаврін увів його в хату. Страхіття десь зникло (Н.-Лев., II, 1956, 353); Настане світлий день — Все розгонить промінь. Словник української мови в 11 томах
9. страхіття — Страхіття, -тя с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25. Словник української мови Грінченка