стремінце
СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Зменш.-пестл. до стреме́но́ 2.
Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок — стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (Наука.., 2, 1967, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стремінце — стремі́нце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири стремі́нця́ Орфографічний словник української мови
- стремінце — СТРЕМІ́НЦЕ́, і́нця́, с., анат. Те саме, що стреме́но́ 2. Отосклероз. Уражена остання ланка в ланцюгу слухових кісточок – стремінце. Його стиснуло чужорідне утворення, позбавило можливості коливатися. Тому й не чує людина (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стремінце — -інця, с., анат. Зменш.-пестл. до стремено 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стремінце — Стремінце, -ця с. 1) ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина... Словник української мови Грінченка