стрепенути
СТРЕПЕНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. перех. Поштовхом, посмиком, ривком і т. ін. заколивати що-небудь.
Перекинувши через плече улик, побіг [дід] з ним до тернини, підставив під бджоли і стрепенув легенько гілку… (Мирний, І, 1954, 192);
// Смикнути, шарпнути кого-небудь за щось.
[Любов (стрепенула його за руку):] Тобі страшно? (Л. Укр., II, 1951, 93);
Побачивши, що хлопець обижає Тетянку, стрепенув [дід] його за вухо (Григ., Вибр., 1959, 225).
2. неперех., чим. Поривчастим рухом захитати, замахати чим-небудь.
Целя отряслась із нього [забуття], стрепенула своєю головкою з коротко обстриженим, м’яким, як шовк, попелястим волоссєм [волоссям] (Фр., II, 1950, 289);
// Зробити помах чим-небудь у повітрі; змахнути.
Оселилися вони знов у своїй хаті, у глухім дворі, бо вже не було там нічого живого, щоб голос подало, щоб крилом стрепенуло — усе вже спродане було… (Вовчок, І, 1955, 249);
Сашко обережно підкинув ластівку, вона стрепенула крилами і знялась на акацію (Юхвід, Оля, 1959, 38).
3. перех. Викликати в кого-небудь стан тремтіння, дрожу, ознобу.
Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно (Кв.-Осн., II, 1956, 32);
Якась трясця стрепенула його всього, коли він пригадав тепер те (Мирний, IV, 1955, 136);
// безос.
— А що, Федоре, панів куме! — ледве ворочаючи язиком, вимовляє Федір. — Дожився? ..Бач, як тебе стрепенуло!.. (Мирний, IV, 1955, 233).
Значення в інших словниках
- стрепенути — стрепену́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стрепенути — СТРЕПЕНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Поштовхом, посмиком, ривком і т. ін. заколивати що-небудь. Перекинувши через плече улик, побіг [дід] з ним до тернини, підставив під бджоли і стрепенув легенько гілку... Словник української мови у 20 томах
- стрепенути — -ну, -неш, док. 1》 перех. Поштовхом, посмиком, ривком і т. ін. струсонути що-небудь. || Смикнути, шарпнути кого-небудь за щось. 2》 неперех., чим. Поривчастим рухом захитати, замахати чим-небудь. || Зробити помах чим-небудь у повітрі; змахнути. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрепенути — (як (мов, ні́би і т.ін.)) лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т. ін.) кого. Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т. ін. Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Фразеологічний словник української мови
- стрепенути — Стрепенути, -ну, -неш гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Шевч. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Чуб. V. 58. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 103. Мене пан за ухо стрепенув. Г. Барв. 56. Словник української мови Грінченка