стриножити
СТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з’єднавши їх з однією задньою ногою, або прив’язати голову до передніх ніг.
— Насилу вигнала [свиню] з огороду. Скаче через тин, як собака. Завтра загадаю людям стриножити (Н.-Лев., І, 1956, 153);
Терешко стриножив свою прудконогу теличку, яка відразу метнулась була кудись у гущавину (Мур., Бук. повість, 1959, 283);
Живан стриножив коня й пустив пастися (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 258);
*У порівн. Максим ішов ще тихше, ніж його коняка, наче його хтось стриножив (Григ., Вибр., 1959, 300);
// Обкрутити, обв’язати чим-небудь тіло, ноги; зв’язати.
Гайдуків стриножили, пов’язали їм руки, зав’язали очі й поклали в солому на передні сани (Панч, Гомон. Україна, 1954, 211).
2. перен. Підкорити своїй волі; приборкати.
— Панич Вольдемар старається підбирати собі таких, як я. Думаєте, нема в нього тут свого розрахунку? Знає, що Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його… (Гончар, І, 1959, 32).
Значення в інших словниках
- стриножити — стрино́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стриножити — СТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого. 1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг. – Насилу вигнала [свиню] з огороду. Скаче через тин, як собака. Словник української мови у 20 томах
- стриножити — -жу, -жиш, док., перех. 1》 Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг. || Обкрутити, обв'язати чим-небудь тіло, ноги; зв'язати. 2》 перен. Підкорити своїй волі; приборкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стриножити — ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С. Словник синонімів української мови