стриножити

ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С. Скляренко); Терешко стриножив свою прудконогу теличку (І. Муратов).

ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм., ЗАГНУЗДА́ТИ розм., СТРИНО́ЖИТИ розм., ПРИКОРОТИ́ТИ діал., УСКРОМИ́ТИ діал. — Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати (вгамо́вувати), упоко́рювати (впоко́рювати), уко́ськувати (вко́ськувати), ого́втувати (обго́втувати), гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти (прикорота́ти). Приборкавши (після шлюбу) набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); — Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); — Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов — що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); (Круста:) Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); — Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).