струміння

СТРУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмі́ти.

І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п’янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струміння — струмі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. струміння — див. вир Словник синонімів Вусика
  3. струміння — СТРУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмі́ти. І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п'янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. струміння — -я, с. Дія за знач. струміти. Великий тлумачний словник сучасної мови