струміння
СТРУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмі́ти.
І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п’янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струміння — струмі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- струміння — див. вир Словник синонімів Вусика
- струміння — СТРУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмі́ти. І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п'янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- струміння — -я, с. Дія за знач. струміти. Великий тлумачний словник сучасної мови