1. Словник української мови в 11 томах

струхлявіти

СТРУХЛЯ́ВІТИ, іє і СТРУХЛІ́ТИ, і́є, док. Стати трухлявим, трухлим.

Під час війни дерев’яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Добр., Тече річка.., 1961, 13);

Одні [хати] давно відслужили своє, струхлявіли, розсипались, та на їхньому місці виросли інші (Цюпа, Краяни, 1971, 24);

*Образно. Федір вірить: Олекса — не верболіз. І хочеться, щоб не скришилась і не струхлявіла з літами його душа (Мушк., Серце.., 1962, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струхлявіти — струхля́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струхлявіти — СТРУХЛЯ́ВІТИ, іє і СТРУХЛІ́ТИ, і́є, док. Стати трухлявим, трухлим. Під час війни дерев'яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (С. Словник української мови у 20 томах
  3. струхлявіти — -іє і струхліти, -іє, док. Стати трухлявим, трухлим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струхлявіти — ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. Словник синонімів української мови