1. Словник української мови в 11 томах

стрілкуватий

СТРІЛКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу.

Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом, із важкими залізними брамами і чотирма бійницями для гармат над їх стрілкуватим склепінням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 414).

2. Який замість листків, коренеплодів і т. ін. пустив перев. стрілки.

Стрілкувата цибуля (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілкуватий — стрілкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стрілкуватий — СТРІЛКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом... Словник української мови у 20 томах
  3. стрілкуватий — -а, -е. 1》 Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. 2》 Який замість листків, коренеплодів і т. ін. пустив перев. стрілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрілкуватий — Стрілкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стрілкуватий — Стрілкуватий, -а, -е = стрелькуватий. Стрілкувата цибуля. Словник української мови Грінченка